Технологія Ethernet виконала довгий шлях від локальних до магістральних мереж, подолавши багато хвороб росту і ставши надійним і економічно вигідним рішенням.
Топологія Metro Ethernet організована на трьох рівнях: ядро, рівень агрегації і рівень доступу. Ядро Metro Ethernet будується на потужних комутаторах і забезпечує передачу трафіку на найвищих доступних швидкостях.

Комутатори використовуються також на рівні аграгаціі для підключення рівня доступу до ядра, збору і обробки статистики та надання сервісів. В деяких випадках при невеликому маштабі мережі ядро може бути об’єднане з рівнем агрегації. Найчастіше передача даних між рівнем ядра та агрегації виконується за технологіями Gigabit Ethernet і 10-Gigabit Ethernet.

На рівні агрегації і ядрі обов’язковим є вимога резервування критичних моментів мережі, в тому числі топологічне резервування і резервування компонентів комутаторів. Використання технології канального рівня дозволяє отримати істотне зменшення часу відновлення після збою. Переважна частина мереж Metro Ethernet володіє часом відновлення топології що не перевищує 50 мс.

Мережевий рівень доступу організовується за схемою «кільце» або «зірка». На цьому рівні до мережі підключаються абоненти: офіси, житлові будівлі, виробничі приміщення. На цьому рівні реалізований весь спектр заходів безпеки, ізоляція та ідентифікація абонентів, забезпечення захисту інфраструктури оператора.

Стандарти Ethernet визначають дротяні з’єднання і електричні сигнали на фізичному рівні, формат пакетів і протоколи управління доступом до середовища – на канальному рівні моделі OSI. Ethernet в основному описується стандартами IEEE групи 802.3. Ethernet став найпоширенішою технологією ЛВС в середині 90-х років минулого століття, витіснивши такі технології, як Arcnet, FDDI і Token ring.